Це сталося у травні.
Остаточне надання безвізу, яке відкриє для українських громадян західний світ та західну цивілізацію.
Друге — перемога України у Стокгольмському суді над "Газпромом", де було визнано, що контракт, який Україна підписала у 2009-му році "бери або плати", є не ринковим і на сьогодні Україна "Газпрому" нічого не винна.
Третя подія, яка є важливою — рішення Нідерландів ратифікувати угоду про Асоціацію Україна-ЄС. Це при тому, що нідерландський референдум фактично сказав "ні" цій угоді, але рішення проблеми таки знайшли. Тепер Україна має повноцінну ратифіковану угоду із ЄС, за яку боролися люди на Майдані.
Ми як відповідальна країна і відповідальний народ виконали всі умови, показали себе надійними партнерами і саме тому Європа, попри бажання чи небажання, надала Україні обіцяні позитивні рішення. Це ж західна процедура, якщо виконані всі умови — немає жодних підстав для відмов. Україна фактично заробила всі позитивні рішення, які отримала. І це дійсно велика перемога усієї нашої країни.
Загалом ставлення до України у світі починає змінюватися. Про це свідчить кілька моментів. Перше, це заяви новообраного президента Франції, що санкції проти Росії можуть бути посилені, якщо Росія не владнає ситуацію на Донбасі. Це доводить і сьогоднішній законопроект, який поданий у Сенат США про збільшення санкцій проти РФ. Також можемо спостерігати як еволюціонував дискурс канцлерки Німеччини. Вона чітко заявила, що ніякого виконання політичних умов Мінських домовленностей не буде, доки Росія не виконає безпекові умови.
Це вкрай важливо, бо ще рік тому саме Україна наполягала на тому, що політичні пункти можуть бути виконані після того, як Росія виконає безпекову частину. А саме — припинить вогонь, виведе озброєння з території, передасть склади з озброєнням місії ОБСЄ.
Захід намагався дістатися до якогось консенсусу, але Росія своїми діями показала, що не є надійним партнером. Тому на сьогодні Захід практично обрав українську точку зору про трактування Мінських угод.
Росія своїми діями провокує світ. І Україна нині є тим аргументом, який західний світ використовує у розмовах із Росією. Протистояння Трампа із американською пресою постійно виливається у підозри, що Трамп мав домовленності із РФ про обмін України, Криму на спільну боротьбу з тероризмом.
Зараз Україна і позиція західних лідерів по Україні — це лакмус готовності або не готовності домовлятися із Путіним, а також готовність або не готовність зрадити загальноєвропейські цінності.
В останні місяці Україна стає якщо не повноцінним гравцем на західній арені, то важливим аргументом. По-друге, наша позиція, наша територіальна цілісність, наші інтереси для Заходу є важливим аргументом тільки тому, що ми притримувалися своєї послідовної позиції, не відступали від домовленостей, якби важко нам не було. Ми не йшли на російське трактування Мінських домовленостей, не погоджувалися з тим, що Україна має відмовитись від безвізу, бо у стані війни він країні не потрібен.
Наша країна займає серйозне політичне місце на політичній карті світу. І не тому, що вона захищає Захід від російської армії. Україна захищає західний світ від нього ж самого, від його готовності закрити очі на фундаментальні цінності, які зробили західну цивілізацію оплотом лібералізму, свободи і прав людини.
https://www.obozrevatel.com/politics/15 ... eremog.htm
