Canton писал(а):Dragon писал(а):Canton писал(а):Dragon писал(а):Так что если что, боюсь, "роллексы" с повешенных тупо переместятся на руки вешающих, а расстрельные команды поселятся на виллах расстрелянных.
Где же нам найти палачей из ангелов под командой архангелов???
Ну разве что назначьте диктатором меня
![]()
МэдМакса поставлю премьер-министром.
![]()
Армена - министром культуры.
![]()
.... а бабло вы все будете заносить мне...
Mad Max писал(а):Когда ж уже будет смертельный номер "астанави поезд голой жопой"???
igor. писал(а):Смейтесь,смейтесь.Ты Дракоша если не в курсе куркулей,то поройся по архивам.Мне не надо,мне бабушка всё рассказала как оно было на самом деле.Повторюсь,твои сопли о праведниках, от вбитых в твой мозг воспитанием,совдеповским,-- лишь бы не было войны.
Р.Ц: у Махновцев сознательности и порядочности было больше чем сейчас у вашей "элиты".
виталий писал(а):Если говорить о том времени махновщины, то атаманщина тоже занимала достойное место.
Очень интересное явление того времени, если почитать..
Многое , происходящее сегодня, становится понятным.
igor. писал(а): лишь бы не было войны.
Про гетьмана Скоропадського і третій Майдан
Дуже багато підстав говорити в контексті сьогодення, тому що паралелей є справді дуже багато. Почнемо з того, що і тоді, і зараз при владі представник старої еліти, якщо ми про ті часи говоримо – це генерал-лейтенант, командувач однієї з елітарних військових частин, зараз ми говоримо про колишнього міністра економіки, голову РНБО і так далі. Ми бачимо команду, яка сформована теж з представників старої влади, назвемо це так. Якщо брати часи Скоропадського, варто згадати, що головою Української телеграфної агенції була така відома людина, як Дмитро Донцов, власне творець ідеї інтегрального націоналізму. Микола Міхновський один період запрошувався, як радник гетьмана, Павло Бутенко, Дмитро Дорошенко, багато людей. В принципі ми зараз теж бачимо представників уже нової формації влади. Перше, що спадає на думку – Георгій Тука, голова Луганської облдержадміністрації, волонтер.
Реформи непопулярні, які худо-гірко, але йдуть. Опозиція, яка криком кричить, що йдуть дуже повільно і звинувачує владу в тому, що вона дотримується своїх інтересів. У нас зараз, мабуть, топ-тема це Липецька фабрика, зараз ще офшорна тема. В ті часи Скоропадському дорікали маєтком, дорікали тим, що він не проводить земельну реформу, тому що він сам пан, він сам землевласник, до речі, один з найбільших в Україні. І от, мовляв, через те він не хоче селянам землю давати. При чому було кілька повстань, достатньо крупних, при чому теж парадокс ситуації, ті повстанці, які боролися за права людини, коротше, за все хороше проти всього поганого, після повстання відчимчикували на територію більшовицької Росії. Аби потім стати відомими нами дивізіями Щорса, Чорняка – там цілий набір був відомих червоних командирів. Вони починали звідси.
Серед тих людей, які стояли тоді в жорсткій опозиції до Скоропадського – це в першу чергу Петлюра, Винниченко, весь набір соціалістів ще з Центральної Ради. Знов-таки, давайте не забувати, що Володимир Винниченко один період був заступником голови ради міністрів УРСР. Парадокс – до нього не мав ніхто ніяких претензій. Хоча на секундочку 18-й рік, армія діяла, армія УНР воює проти Червоної армії і Винниченко керує тодішньою УНР – ніяких претензій, все красиво. Отаман Волох, командувач Гайдамацької бригади, тривалий час був на службі у червоних, вже після Громадянської війни. Тут, якщо так згадувати, можна згадати, що деякі офіцери Січових Стрільців примудрилися послужити більшовикам, це теж було. Треба сказати, чим ще повчальна ця історія, тому що фінал Гетьманату Скоропадського це як раз те, про що мріють чимало наших ідейних патріотів – це Майдан-три. Тоді називалося інакше, але тим не менш вони підняли повстання, повстання знесло клятий Гетьманат. Все, повстало царство рівності й справедливості, заявлено було, що тепер ми все будемо робити як треба, через два місяці більшовики проводять парад у Києві, події абсолютно пов’язані між собою.
В 2013-му році я опублікував власний художній роман, називається він «Заколот проти Петлюри», він є в інтернеті, там я дуже детально намагався описати ту ситуацію, яка відбувалася в Україні між поваленням гетьмана і власне уже приходом більшовиків в Київ, Катеринослав і так далі. Розумієте – це комплекс проблем, це абсолютно паралізована цивільна влада, яка не знає кому їх слухати і по яких законах їй діяти, що їй зробити щоби завтра не бути поставленою до стінки, звинуваченої в зраді, за розтрату, і ще щось. Це – офіцери Української армії, старшини, як тоді називалися, які просто діяли на свій страх і ризик. Наприклад, командувач Запорізької дивізії, полковник Парфен’єв, здається, він на свій страх і ризик почав мобілізувати залізничний і рухомий транспорт, банально його відбирати для потреб армії. Взагалі його за це садити можна було, тому що наказу на мобілізацію не було, Директорія його не видавала. Результат – більшовики в Києві, більшовики в Житомирі і Україна взагалі зникає з мапи світу як утворення.
В травні 1918-го року в Києві відбувся Хліборобський з’їзд – цьому було багато причин. Це була і діяльність самого Скоропадського в цьому напрямку, і інтриги німецького командування, як відомо по договору з Центральною Радою стояли війська Німеччини і Австро-Угорщини, і діяльність ще зацікавлених груп. Хліборобський з’їзд обрав Скоропадського гетьманом. Що відбулося далі – Скоропадський заявив про відновлення прав приватної власності, нагадаю, що Центральна Рада пішла в цьому сенсі просто по дорозі більшовиків, було оголошено соціалізацію землі, тобто фактично її розподіл всім порівну. Було фактично скасовано приватну власність на засоби виробництва, ще багато там нюансів. Скоропадський це все відновив і почалася розбудова власної економічної складової. Тут була серйозна причина – на Україні висіли зобов’язання по постачанню харчів на Німеччину і на Австро-Угорщину, тому Україна мусила це зробити. До речі, коли Скоропадський став гетьманом, німці були просто в кроці від впровадження повноцінної військової диктатури. З продрозкладками, просто з категоричним відйомом харчів і так далі. Тут прихід Скоропадського певною мірою врятував.
Перелік досягнень гетьмана. Було створено Держбанк, було запущено в оберт національну валюту – карбованець, а потім гривня – це досягнення Скоропадського, Центральна Рада збрехала, приписавши це собі. Було створено Земельний банк, було розпочато земельну реформу – держава викупала залишок земель у крупних землевласників і продаала малоземельним селянам, причому ті могли у Земельному банку для цього взяти кредит, обмеження було сто гектарів. Дуже схоже на нинішнє, що у нас кілька разів намагалися робити. Було створено Український університет, перший в історії України. Було відкрито 150 українських гімназій, українських гімназій, а не те, що робила Центральна Рада, коли вона, як прапорщик в тому анекдоті, сказав «Поїзд, стій». Школам всім перейти на українську мову, ні підручників, ні навчальних програм, нічого – переходьте. Було проведено армійську реформу, як не парадоксально. При тому, що німці заборонили Україні створювати свою армію, тим не менше, кілька військових частин Скоропадський під рукою мав – це Запорізька дивізія, та сама, яка перед цим здійснила просто переможний наступ на Крим, це Сірожупанна дивізія, сформована свого часу австрійцями, яку вдалося зберегти від розформування, Сердюцька дивізія. Головне було створення кадри восьми армійських корпусів, штатна структура, підібрані офіцери, підібрані унтер-офіцери, організований, більш менш, тил. Було створено кістяк на якому можна було створювати боєздатні частини. Я вам більше скажу, по хорошому кажучи, дієва армія УНР – це те, що було створено Скоропадським, але було підрихтоване історичними подіями. Бо Волинський корпус, наприклад, перейшов практично в повному складі, на бік гетьмана, Київський корпус аналогічно, Подільський корпус, взагалі, був одним з джерел повстання, Запорізький корпус полковника Болбочана і так далі. Все це було створено за гетьмана. Я вже не говорю про те, що директорія УНР ще рік воювала з більшовиками на гроші, зароблені гетьманом. Тому що, власне, операції з хлібом, з м’ясом, з харчами і так далі проведені за гетьмана Скоропадського, вони були тим підґрунтям, в якому УНР взагалі існувала, тому що я мушу нагадати – з УНР ніхто не хотів мати справ, Антанта з ними переговори просто не вела. Антанта була пов’язана союзницькою угодою з Росією і не бажала підтримувати ніякі сепаратистські утворювання на території Росії. Там дійшло до того, що у 19-му році Антанта практично економічну блокаду оголосила Україні. Це в той момент, коли українська армія від тифу конала. Це теж правда.
Власне, в чому паралелі з сьогоденням. Ви розумієте, справа в тому, що те, наскільки нас активно штовхають на третій Майдан, причому я думаю, що тут з боку Москви вітер віє такий серйозний. Тому, що взяти 18-й рік, осінь. Не вірив ніхто, що більшовики нападуть на Україну. Тому, що дивіться, з одного боку Росія, Червона Росія, яка конає від голоду, мемуари більшовиків про 18-й рік – це апокаліпсис. Це просто раджу почитати. Це той самий період, коли Коба Джугашвілі рвонув на юга за хлібом. Вона воює проти Уфимської директорії, це там, де згодом повстала армія Колчака, у неї відкритий фронт проти донських козаків отамана Краснова – і тут відкривати ще один фронт проти України? Тим більше, що в Україні кадри восьми корпусів, народний підйом у зв’язку з повстанням проти гетьмана, маса добровольців, фактично підготовлений тил – куди? Тим не менш, два місяці – і більшовики уже в Києві. Як це робилося – у тилу піднімалося повстання під соціалістичними гаслами, це Махно, який захопив Катеринослав, як ви пам’ятаєте, знаменита ця історія. Маленький нюанс: в той самий момент запорожці вже відбивали атаки більшовиків на Харків, Запорізький корпус я маю на увазі. А було ще захоплення Павлограду, Лозової – Махно намагався підняти повстання практично по всьому Південному Сходу, йому це не вдалося, тому що місцеві прибічники директорії просто не дали це зробити. Тут в першу чергу заслугаотамана Гуленка, а крім нього були ще Чередняк, Сахаров, Матяш, їх там був цілий набір. Вони піднімали в тилу повстання, вони розкрадали тил, вони унеможливлювали штатним частинам вести бої, а потім на цю радість приходили більшовики, уже штатні частини Червоної армії. Які, до речі, себе оголосили армією Революційної Української Народної Республіки, здається це так називалося, ще УРСР не було там було якесь хитре формування, оголосили, що вони незалежні від Москви і вони ведуть війну самостійно. Вам це нічого не нагадує? Причому, найсмішне, що Антонов-Овсієнко, командувач оцього всього, потім в мемуарах написав, не просто написав – процитував наказ – яким оця армія червоної УНР безпосередньо підпорядковувалась Москві. Нічого нового, все уже було.
Чому так сталося – просто кожне таке повстання, кожна така зміна режиму це завжди величезний апокаліпсис для всіх рівнів керуючої бюрократії, яка зразу просто повисає, вона не знає, що їй робити, як їй робити, за якими законами діяти. Вона починає робити те, що завжди робить кожна бюрократія, вона не робить нічого. Для супротивника кращого випадку немає. Я вам більше скажу, саме в цих умовах у нас був віджатий Крим. Одразу після Майдану, коли була та сама ситуація, коли і в армії, і в МВС на всіх рівнях чиновництва була повна прострація. Ніхто не знав, що далі, кого слухати. Теоретично Янукович – легітимний президент, але практично Верховна Рада видає наказ про його усунення від посади, а як це все юридично владнати, як? Я сьогодні прийму цю владу, а завтра мене за це посадять. От отакий момент. Цього, до речі наші ідейні революціонери просто не те що не враховують, вони цього не помічають. Інколи говорю, що, добре, зробите, а хто прийде, якщо прийдуть оті, оті, оті. У відповідь чую «Не треба нас лякати». Що сказати, і 18-му році теж казали, не треба лякати, а потім прийшли більшовики.
виталий писал(а):Если говорить о том времени махновщины, то атаманщина тоже занимала достойное место.
виталий писал(а):Я про эффективное партизанское движение![]()
![]()
![]()
Которое торбило ВСЕХ.
Вернуться в За жизнь и обо всём
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 249