Наука такая разная (с фото-видео)!
Атмосфера Марса була придатною для життя людини. Про це свідчать результати дослідження міжнародної групи вчених. Однак мова йде про далеке минуле: кисень і вода були в атмосфері майже 4 мільярди років тому, а потім… раптово зникли.
Наука цього тижня обговорює також палеонтологічну знахідку у Мексиці та крок до створення риби-робота.
Марс міг мати атмосферу, близьку за своїми характеристиками до земної, свідчать дані, зібрані Curiosity. Вчені припускають, що кілька мільярдів років тому вона була знищена внаслідок різкого і суттєвого підвищення температури. Однак до цього умови були такими, що людина, наприклад, могла б без шкоди для себе пити воду, яка існувала на той час на Червоній планеті.
«Проаналізовані нами дані свідчать про те, що атмосфера Марса була щільнішою, а отже сам Марс був теплішим і вологішим», – каже співавтор дослідження, професор Сушил Атрея з Університету Мічигану. Разом із колегами він провів ізотопний аналіз зразків газу, зібраних марсоходом Curiosity.
Згідно з висновками, запаси вологи і повітря зникли внаслідок потужної вулканічної активності або зіткнення з якимось космічним тілом розміром приблизно з Плутон. Учасник дослідження Кристофер Вебстер із NASA каже про те, більша частина цих запасів зникла різко і сталося це близько 4 мільярдів років тому. Після цього ще якийсь час тривав поступовий «витік» згаданих складових атмосфери у космос.
За розрахунками вчених, вік Марса – понад 4,5 мільярди років, тож руйнування насиченої киснем і водою атмосфери відбулося на ранніх стадіях розвитку планети...
На півночі Мексики розкопали кістки динозавра віком, як припускають археологи, близько 70 мільйонів років. Довжина відкопаного хвоста динозавра – 5 метрів,
Учасники розкопок називають знахідку унікальною (щонайменше тому, що вона є першою такою, знайденою у Мексиці). Археологи вказують на те, що кістки динозавра збереглися у дуже хорошому стані. Розкопки тривали у пустелі майже три тижні. Складність зокрема полягала у тому, щоб акуратно відділити крихкі кістки від шару осадових порід.
Вчені кажуть, що мова ймовірно йде про кістки гадрозавра – качконосого динозавра, який жив у крейдовий період. Водночас вони планують копнути глибше: припускають, що на тому ж місці можуть бути й інші елементи скелету, які дозволять впевненіше сказати, якого динозавра знайшли у Мексиці.
Викопний динозаврячий хвіст – рідкісна знахідка, пише Reuters із посиланням на мексиканський Інститут антропології і історії, співробітники якого і займалися розкопками. Науковці сподіваються, що аналіз знайденої частини скелету допоможе їм, наприклад, краще зрозуміти, на що хворіли динозаври. Це питання вчених дуже цікавить, донині відомо небагато: знають, наприклад, що у динозаврів могли розвиватися пухлини або що вони могли хворіти на артрит.
«Виявити такі залишки зовсім непросто, тому що мають скластися різні умови, щоб організм зміг так надовго зберегтися. Як у цьому випадку, де ми бачимо ділянку від хребта до крижів. Окрім того, збереглося і кілька інших елементів скелету. У світі є небагато місць, де можна зробити такі відкриття», – наголошує у коментарі Reuters учасник розкопок, палеонтолог Рене Ернандес.
Під час крейдового періоду частина Мексики була сушею...
Риби можуть «намацувати» маршрут, яким прямують, аби уникнути перешкод, пише журнал Science.
У дослідженні, опублікованому у виданні The Journal of Experimental Biology, вчені з Гарварду вирішили з’ясувати, як риби виду Lepomis macrochirus (інша назва – синьозябровий сонячний окунь), що населяють прісні водойми, оминають численні перешкоди.
Для цього представників виду пустили в акрилові труби, у яких до цього встановили штучні перешкоди. Риби пливли у цілковитій темряві – вчені хотіли активувати у них бічну лінію нервової системи. Відтак, для орієнтації в просторі риби послуговувалися своїми бічними плавниками. На відео видно, як вони обережно «намацують» плавником свій шлях.
Автори дослідження кажуть, що прагнули краще зрозуміти орієнтацію риби у середовищі її існування. Вони сподіваються, що підсумки дозволять створити рибу-робота, яка за своїми можливостями не відрізнятиметься від «оригіналу».
Роботи, схожі за своїми здібностями на тих чи інших живих істот (наприклад, комах) подекуди створюють для використання в оборонних цілях. Деякі з таких досліджень у світі здійснюються безпосередньо за сприяння оборонних відомств.
С
http://www.radiosvoboda.org/a/25058094.html