Dr.Klim » Пт дек 24, 2010 14:30
За віконцем весна розквітала
> Небо повнилось першим дощем.
> Я стояв і нарізував сало
> Величезним кухонним ножем
> Ніж ходив у руках методично
> І чомусь пригадалось мені
> Безневинне таке й симпатичне
> Ніжне тіло тієї свині
> Пролетіло життя мов хвилина
> Добрим словом ніхто не зігрів,
> Що ти бачила, бідна скотина,
> Лиш корито та засраний хлів.
> І тоді, мов обрікши на муки,
> Хтось встромив в твоє серце ножа
> Ти збагнула, що люди тварюки,
> І твоя відлетіла душа.
> Ти далеко тепер, моя бджілко,
> У своїм, у свинячім раю,
> Я ж на кухні сиджу,
> П'ю горілку
> І тебе потихеньку жую.
> Я не злодій, не кат, не злочинець.
> В мене друзі, робота, сім'я,
> Та який же я, бля, українець
> Якщо сала не їстиму я.
Чемпіон Європи.
Двічи Чемпіон України, двічи Переможець Чемпіонів Московії.